ПО ВРАНІШНІЙ ЗОРІ
(муз і сл. О. Василюк)
Йшла по вранішній зорі, понад росами,
Торкалась мокрої трави златом-косами,
Йшла по вранішній зорі між туманами,
Притискала до землі свіжі пагони.
Де знайти її тепер між болотами,
В очеретах рогозах із осоками,
Де знайти її тепер роками-літами,
Знаю я її сліди квітнуть квітами.
Десь між ставів і заплав віднайде собі
Тихий сховок від усіх, сховок до зими,
На весні її птахи розбудять співами,
На весні її дощі вмиють зливами.
Йшла по вранішній зорі, понад росами,
Торкалась мокрої трави златам-косами,
Йшла по вранішній зорі між туманами,
Розквітали при землі свіжі пагони.